дозоляти

Значення в інших словниках

1. дозоляти — дозоля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. дозоляти — див. ДОШКУЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
3. дозоляти — -яю, -яєш, недок., дозолити, -золю, -золиш, док. 1》 перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну. 2》 неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуляти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дозоляти — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
5. дозоляти — ДОЗОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОЗОЛИ́ТИ, золю́, зо́лиш, док. 1. перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну. 2. неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуля́ти 1. — Параско! ще ти мало мене мучила? мені дозоляла?!... Словник української мови в 11 томах
6. дозоляти — Дозоля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. дозолити, -лю, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51. Словник української мови Грінченка