кривдити

Скривдити, висобачуватися, глумитися, гнітити, гнобити, діймати, дозолювати, дозоляти, допікати, досаджати, дотинати, дошкулювати, дошкуляти, драконити, завгорювати, загризати, заїдати, зашкоджувати, збиткуватися, збитошничати, знущатися, їздити (на кому), кататися (т.с.), катувати, мордувати, мстити, мучити, надзолювати, надзоляти, назолювати, назоляти, переслідувати, помщатися, пригноблювати, принижувати, притискувати, сваволити, утискувати, ущемляти, шкодити

Фразеологічні синоніми: без мила голити; без ножа різати; брати в роботу; брати в стоси; брати за жабри; брати за зябра; брати за печінки; брати за ребра; варити без вогню; варити воду (з кого); вганяти в сльози; вибивати із сідла; видавлювати соки; видирати душу з тіла; вимотувати душу; вимотувати жили; вимотувати кишки; вимотувати нерви; вити линви; витирати ворсу; витрясати душу; віддавати на поїд; впиватися п'явкою в серце; в тісні руки брати; гладити проти шерсті; гнути в дугу; гнути в сук; гнути в три дуги; гнути в три погибелі; грати на нервах; давати підніжку; давати прикурити; дерти лико; дерти останню шкуру; діймати до живого; добиратися до печінок; доїжджати ябедами; допікати гірш сирої кваші; допікати до живих печінок; допікати до живого; дотикати до жирця; жерцем пожирати; жерцем поїдати; завдавати душевні рани; заводити в безвихідь; заводити в безодню; заводити в блуд; заводити в прірву; заводити на бездоріжжя; заводити на манівці; заганяти в глухий кут; заганяти в сліпу вулищо; заганяти в шуршу; заганяти на слизьке; заганяти на слизьке і вузьке; заїдати вік; заливати сала за шкуру; затягати в сильце; зачіпати за живе; зводити на слизьке; згонити оскому; здирати шкуру; знімати сім шкур; знімати стружку; знімати три шкури; їдом їсти; їдьма їсти; їздити верхи; краяти серце на шматки; ламати до коліна; лій топити; лупити шкуру; милити холку; наганяти холоду; накручувати хвоста; насипати приску за очкур; насипати солі на рану; насипати солі на хвіст; наступати на горло; наступати на пальці; наступати на хвіст; на шию сідати; ніж до горла приставляти; пити кров; пити сльози; підкладати свиню (свиняку); підносити гірку пілюлю; підносити перцю; підносити пілюлю; підносити тертого хрону; підсувати халепу; підставляти підніжку; підстроювати каверзу; поїдом їсти; прикладати вогню до печеного; прикладати до жару вогню; припікати до живого; проймати до живця; протирати з пісочком; псувати кров; ранити душу; ранити серце; реп'яхи в пазуху класти; рити яму (на кого); руки потирати (ким); саджати в калошу; сідати верхи; солити рани душі; справляти парню; ставити підніжку; терзати душу; топити живцем; топтати під ноги; точити кров з серця; тріпати нерви; тягти жили; шарпати нерви; шкребти луску; шматувати серце; штовхати в прірву; ятрити душу; ятрити серце; ятрити старі рани

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривдити — кри́вдити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кривдити — Чинити кривду, ображати, наступати на хвіст, д. окривджати, зобиджати. Словник синонімів Караванського
  3. кривдити — -джу, -диш, недок., перех. Робити комусь кривду (у 1 знач.). || також без додатка, рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кривдити — КРИ́ВДИТИ, джу, диш, недок., кого. Робити комусь кривду (у 1 знач.). Хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. кривдити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. кривдити — Кри́вдити, кри́вджу, -диш; не кривдь, не кри́вдьте і кривди́ти, -вджу́, -вди́ш; не кривди́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кривдити — КРИ́ВДИТИ, джу, диш, недок., перех. Робити комусь кривду (у 1 знач.). Козаки його [пана] стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив (Вовчок, І, 1955, 41); З білої сорочки сміялися. Кривдили мене і ранили (Стеф. Словник української мови в 11 томах
  8. кривдити — Кривдити, -джу, -диш гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Словник української мови Грінченка