дозорний

Значення в інших словниках

1. дозорний — дозо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. дозорний — -а, -е. Прикм. до дозор 2). || Признач. для дозору; сторожовий. || у знач. ім. дозорний, -ного, ч. Той, хто перебуває в дозорі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дозорний — ДОЗО́РНИЙ, а, е. Прикм. до дозо́р 2. З темряви наблизився дозорний загін кінноти (Ле, Наливайко, 1957, 52); // Признач. для дозору; сторожовий. Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Грим., Син.., 1950, 43); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
4. дозорний — Дозорний, -а, -е Наблюдающій, надсматривающій. Словник української мови Грінченка