1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дозорний

дозо́рний

-а, -е.

Прикм. до дозор 2).

|| Признач. для дозору; сторожовий.

|| у знач. ім. дозорний, -ного, ч. Той, хто перебуває в дозорі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозорний — дозо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дозорний — див. сторож Словник синонімів Вусика
  3. дозорний — ДОЗО́РНИЙ, а, е. Прикм. до дозо́р 2. З темряви наблизився дозорний загін кінноти (Ле, Наливайко, 1957, 52); // Признач. для дозору; сторожовий. Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Грим., Син.., 1950, 43); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  4. дозорний — Дозорний, -а, -е Наблюдающій, надсматривающій. Словник української мови Грінченка