дідинець

див. кладовище; оселя

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідинець — -нця, ч., зах. Двір, подвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дідинець — ДІДИ́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Двір. Міцний паркан з гострих дубових паль обгороджував дідинець князя (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  3. дідинець — Діди́нець, -ння, -нцеві; -ди́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дідинець — Дідинець, -нця м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26. Словник української мови Грінченка