1. Словник синонімів Вусика

діжка

Баддя, балія, баривка (діал.), баривочка, баривчина, барилечко, барилка, барилко, барило, барилочка, барилочко, бариляка, барильце, барильчина, бариньчата, бодня, боденька, боденьча, водник (діжка для води), водянка, діж (з непарним числом клепок), діжа (з парним числом клепок), діжечка, діжниця, діжун (діж), діжчина, золійник, золіннник, кадіб, кадібець, кадівб, кадка, кадоб, кадобець, кадов (для зерна), кадовб, кадуб, кадубець, капустянка (діжка на капусту), квасник (для квашення), кибель (діал.), кухва, куховка, лаганець, лаханка, липівка (діжка з липових клепок для меду), липовник, лип'янка, лоханка, лохань, мацька (діжка для сиру), поливалник (діжка, в якій золять білизну), полібічок, полібочок, полубочок, помірниця (діжка, в яку сиплять зерно мірошникові), топчило (діжка, в якій топчуть виноград), чан, шаплик, шапличок, шерітвас (заст.)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діжка — (велика дерев'яна посудина) (носити воду) путня, (тримати воду) кадіб, (для тіста) діжа, (з липового дерева) липівка, (невеличка для масла) діал. фаска. Словник синонімів Полюги
  2. діжка — ді́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ді́жки Орфографічний словник української мови
  3. діжка — Кадіб, кухва; (на тісто) діжа, (з віком) бодня, (на воду) водянка; діжечка, діжчина. Словник синонімів Караванського
  4. діжка — [д’іжка] -жкие, д. і м. д'із'ц'і, мн. -жки, -жок дв'і д'іжкие Орфоепічний словник української мови
  5. діжка — -и, ж. 1》 Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. 2》 рідко. Те саме, що діжа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. діжка — ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт. Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним; зазнати краху, невдачі і т. ін. Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко). Фразеологічний словник української мови
  7. діжка — БО́ЧКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами), КУ́ХВА заст. Рибохвати, зажери ненаситні, нема меж їхнім апетитам. Словник синонімів української мови
  8. діжка — Ді́жка, -жки, -жці; діжки́, діжо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. діжка — ДІ́ЖКА, и, ж. 1. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина з плоским дном. Треба було.. нашаткувать другу діжку капусти (Н.-Лев., II, 1956, 182); Ганна Петрівна присунула до дверей у чулан діжку з водою (Вишня, Весна.., 1949, 15); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  10. діжка — Діжка, -ки ж. 1) ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. ум. діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. см. діж, діжун. Словник української мови Грінченка