дільник

Значення в інших словниках

1. дільник — дільни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. дільник — -а, ч. 1》 Число, на яке ділять інше число. 2》 Деталь у деяких механізмах, машинах, яка відокремлює, відділяє що-небудь у процесі роботи механізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дільник — ДІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Число, на яке ділять інше число. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13). Словник української мови в 11 томах