дільник
дільни́к
-а, ч.
1》 Число, на яке ділять інше число.
2》 Деталь у деяких механізмах, машинах, яка відокремлює, відділяє що-небудь у процесі роботи механізму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дільник — дільни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дільник — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- дільник — ДІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Число, на яке ділять інше число. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13). Словник української мови в 11 томах