Значення в інших словниках

  1. жахливий — жахли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жахливий — (привид) страшний, страхітливий, жахний, жаский; Р. боязкий, боязливий; (- швидкість) страшенний; (- новину) дуже поганий <�неприємний>; (крик) нелюдський, несамовитий, дикий; (на вигляд) потворний. Словник синонімів Караванського
  3. жахливий — -а, -е. 1》 Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. 2》 рідко. Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий. 3》 перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний. || Дуже поганий. || Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жахливий — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. жахливий — ЖАХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. Товариш Большаков бачив перед себе чорне щось, жахливе, смертельне (Ю. Янов., І, 1958, 126); Траншея являла жахливе видовище. Словник української мови в 11 томах