загудіти

Значення в інших словниках

1. загудіти — загуді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. загудіти — і загусти, -гуду, -гудеш; мин. ч. загудів, -діла, -діло і загув, -гула, -гуло; док. 1》 Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні та низькі звуки. || Одночасно заговорити, створюючи гомін (про людей). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загудіти — I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ (БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ) розм., ПОЛЕТІ́ТИ розм., ПОСУ́НУТИСЯ розм., ЗАГУДІ́ТИ (ЗАГУСТИ́) розм. Словник синонімів української мови
4. загудіти — ЗАГУДІ́ТИ і ЗАГУСТИ́, гуду́, гуде́ш; мин. ч. загуді́в, ді́ла, ло і загу́в, гула́, ло́; док. 1. Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні і низькі звуки. Мов дзвони, загули кайдани На неофітах (Шевч. Словник української мови в 11 томах
5. загудіти — Загудіти, -ду́, -де́ш гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб. Словник української мови Грінченка