заколювати

див. колоти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколювати — зако́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заколювати — -юю, -юєш, недок., заколоти, -олю, -олеш, док., перех. Пришпилювати чим-небудь одяг, волосся і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколювати — ЗАКО́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док. 1. кого. Убивати, встромивши в тіло вістря холодної зброї. Сюжет [малюнка] простий: Лукреція, дочка сенатора, зґвалтована вельможним царським сином, заколює себе ножем (Валерій Шевчук)... Словник української мови у 20 томах
  4. заколювати — ЗАКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОЛО́ТИ олю́, о́леш, док., перех. Пришпилювати чим-небудь одяг, волосся і т. ін. Хима завилась гарною наміткою, заколола її здоровими шпильками з червоними головками (Коцюб., І, 1955, 87). Словник української мови в 11 томах