заметіль

I

вертячка, вертіж, вихола, вихолка, віхола, віхтелиця, дуявиця, заверуха, заверюха, завируха, завихіль, завійна, завійниця, завірюха, завірюшище, завія, заворуха, зав'юга, задимки (снігові вихори), задувка, задуявка, замета, заметія, заміт, заміть, засніжжя, куйовда, кура, курбелиця, курбельоха, курбениця, курделиця, курделя, куревиця, куревійниця, курія, курнява, куря, курява, курявиця, куряниця, кушпела, кушпила, метелиця, метелюга, метіль, міть, охиза (мокра заметіль), поземка, поземок, пурга, свища, сипучка, сніговерть, сніговиця, сніговій, сніговійниця, сніговіч, снігопад, снігосіч, сніжниця, ферфела (діал.), ферфелиця, хвижа, хвирса, хвища, хвірза, хига, хуга, хуговій, хуговина, хурделига, хурделиця, хурделя, хурдига, хурдиста, хурія, хурта, хуртеча, хуртовина, хуртовиння, хуртуна, хуря, шаруга, шквиря, шувір, юга

Фразеологічні синоніми: біла хвища; білий вир; снігова буря; снігова круговерть; сніговий крутіж; хуга хуртовинна

II

див. вітер

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заметіль — заметі́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заметіль — -і, ж. Сильний вітер зі снігом; хуртовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заметіль — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. заметіль — ЗАМЕТІ́ЛЬ, і, ж. Сильний вітер із снігом; хуртовина. Від самої землі, здавалось, до хмар бушувала й крутила заметіль (Збан., Ліс. красуня, 1955, 8); Мало не всю ніч мела перша густа заметіль. Вітрець.. гнав поперед себе дрібний, сухий сніг (Коп., Як вони. Словник української мови в 11 томах
  5. заметіль — Заметіль, -лі ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512. Словник української мови Грінченка