затворник

Значення в інших словниках

1. затворник — затво́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. затворник — затвірник, -а, ч., церк. Чернець, який не залишає своєї келії, не спілкується з людьми. || перен. Про людину, що живе самітно, уникаючи спілкування з іншими. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затворник — див. анахорет Словник чужослів Павло Штепа
4. затворник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст. Словник синонімів української мови
5. затворник — ЗАТВО́РНИК, ЗАТВІ́РНИК, а, ч., церк. Чернець, що не залишає своєї келії, не спілкується з людьми. Скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених у багатих вельмож з повними жменями золота (Козл. Словник української мови в 11 томах