значний

I

великий, визначний, відомий, впливовий, вражаючий, значливий, знатний, значущий, іменитий, переконливий, поважний, показний, промовистий, солідний

II

див. поважний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значний — вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. Фразеологічний словник української мови
  2. значний — -а, -е. 1》 Досить великий (кількістю, розміром, величиною і т. ін.); чималий. || Який переважає звичайний рівень, ступінь, звичайну міру і т. ін. чого-небудь. 2》 Який має неабияке значення; важливий, серйозний. Значні слова. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. значний — Значний, чималий, неабиякий (великий) Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. значний — Значний, -а, -е 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка
  5. значний — [значний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. значний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. значний — Значни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. значний — значни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  9. значний — Чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; Р. відомий, видатний; (рід) Б.З. родовитий, сов. знатний. Словник синонімів Караванського
  10. значний — ЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Досить великий (кількістю, розміром, величиною і т. ін.); чималий. Коли б пустили сюди Ваші видання, я певний — вони знайшли б покупців. Книгарня «Киевской старины» робила б Вам значні замовлення (Коцюб. Словник української мови в 11 томах