1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

значний

Значний, чималий, неабиякий (великий)

Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».

Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значний — значни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. значний — Чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; Р. відомий, видатний; (рід) Б.З. родовитий, сов. знатний. Словник синонімів Караванського
  3. значний — I великий, визначний, відомий, впливовий, вражаючий, значливий, знатний, значущий, іменитий, переконливий, поважний, показний, промовистий, солідний II див. поважний Словник синонімів Вусика
  4. значний — [значний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. значний — -а, -е. 1》 Досить великий (кількістю, розміром, величиною і т. ін.); чималий. || Який переважає звичайний рівень, ступінь, звичайну міру і т. ін. чого-небудь. 2》 Який має неабияке значення; важливий, серйозний. Значні слова. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. значний — вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. Фразеологічний словник української мови
  7. значний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. значний — Значни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. значний — ЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Досить великий (кількістю, розміром, величиною і т. ін.); чималий. Коли б пустили сюди Ваші видання, я певний — вони знайшли б покупців. Книгарня «Киевской старины» робила б Вам значні замовлення (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. значний — Значний, -а, -е 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка