карбач

див. батіг

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбач — Карба́ч: — батіг [42] Словник з творів Івана Франка
  2. карбач — карба́ч іменник чоловічого роду батіг арх. Орфографічний словник української мови
  3. карбач — -а, ч., заст. Батіг (у 1 знач.), канчук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карбач — див. кнут Словник чужослів Павло Штепа
  5. карбач — Батіг Словник застарілих та маловживаних слів
  6. карбач — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. Словник синонімів української мови
  7. карбач — КАРБА́Ч, а́, ч., заст. Батіг (у 1 знач.), канчук. Козак добре дбає… Карбачем по спині затинає (Укр.. думи.., 1955, 21); — Візьми доброго ціпка або карбач і покажеш, що ліньки ні до чого доброго не призведуть (Ле, Міжгір’я, 1953, 152). Словник української мови в 11 томах
  8. карбач — Карбач, -ча м. 1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Макс. Карбачем по спині затинає. ЗОЮР. І. 218. 2) Жгутъ въ игрѣ. Мил. 56. Словник української мови Грінченка