кужелиця
див. волосся
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кужелиця — куже́лиця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- кужелиця — -і, ж., розм. Те саме, що кужіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кужелиця — КУЖЕ́ЛИЦЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що ку́жіл́ь. Спитає мати з-за прядки: – Що, цівок немає? Ану, Докійко, кинь свою кужелицю, насучи (А. Головко). 2. Те саме, що ку́дли. Стах поклав снопа на свіжу стерню, підступив до Марти й .. тріпнув над нею рудуватою кужелицею патлів (І. Нижник). Словник української мови у 20 томах
- кужелиця — КУЖІ́ВКА (КУЖІ́ЛКА) (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ (КУЖІ́ЛЬ), КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм., КРУЖІ́ВКА діал. Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник... Словник синонімів української мови
- кужелиця — КУЖЕ́ЛИЦЯ, і, ж,, розм. Те саме, що ку́жі́ль. Спитає мати з-за прядки: — Що, цівок немає? Ану, Докійко, кинь свою кужелицю, пасучи (Головко, II, 1957, 83). Словник української мови в 11 томах