куховарити

див. працювати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куховарити — кухова́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. куховарити — -рю, -риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куховарити — КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. Готувати їжу. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (І. Словник української мови у 20 томах
  4. куховарити — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. куховарити — КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. куховарити — Куховарити, -рю, -риш гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128. Словник української мови Грінченка