майбуття

Значення в інших словниках

1. майбуття — майбуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. майбуття — -я, с., поет. Те саме, що майбутнє (див. майбутній 2), 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. майбуття — МАЙБУТТЯ́, я́, с., поет. Те саме, що майбу́тнє (див. майбу́тній 2, 3). В майбуття Я йду вперед без вороття (А. Малишко); Не смерть страшна, не бій, не катування, не муки, а невідомість, що очікує людину в майбутті (О. Словник української мови у 20 томах
4. майбуття — МАЙБУ́ТНЄ ім. (те, що настане; події, життя пізнішого часу), МАЙБУ́ТНІСТЬ, ПРИЙДЕ́ШНЄ, ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, МАЙБУТТЯ́ поет., МАЙБУ́ТЬ поет., ПРИ́ШЛІСТЬ заст.; ДАЛЕЧІ́НЬ (час, до якого ще дуже далеко). Сином, його майбутнім тепер наповнене все її життя (О. Словник синонімів української мови
5. майбуття — МАЙБУТТЯ́, я́, с., поет. Те саме, що майбу́тнє ( див. майбу́тній 2, 3). В майбуття Я йду вперед без вороття (Мал., Запов. джерело, 1959, 6); В останній розмові з Ольгою Завадка пророчив їй незавидне майбуття з ласки швагра і лякав, що їй, Олі... Словник української мови в 11 томах