мантачити
див. бити; обманювати
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантачити — Крутити, шахраювати, пліткувати [XII] Словник з творів Івана Франка
- мантачити — манта́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мантачити — див. ГОСТРИТИ. Словник синонімів Караванського
- мантачити — -чу, -чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мантачити — Чу, -чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. І вже Василь іде між косарями, переступає, як малий ведмедик, сам косу клепле і мантачить сам... (П-2:221). Словник поетичної мови Василя Стуса
- мантачити — МАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що. Гострити, направляти косу мантачкою. [Конон:] Ні, мабуть, до вечора і однієї ручки не дотягну з такою косою, мантачиш-мантачиш її, а вона біда як важко йде (М. Словник української мови у 20 томах
- мантачити — манта́чити витрачати марно, нерозумно (майно, гроші)(м, ср, ст)|| = протринькувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мантачити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
- мантачити — МАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. [Конон:] Ні, мабуть, до вечора і однієї ручки не дотягну з такою косою, мантачиш-мантачиш її, а вона біда як важко йде (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- мантачити — Мантачити, -чу, -чиш гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать. Словник української мови Грінченка