мужній

Значення в інших словниках

1. мужній — му́жній прикметник Орфографічний словник української мови
2. мужній — Стійкий, хоробрий, відважний, сміливий, рішучий; (зрілий) змужнілий, з. вилюднілий.. Словник синонімів Караванського
3. мужній — -я, -є. 1》 Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. || Який виражає мужність (у 1 знач.). 2》 рідко. Те саме, що змужнілий 2); зрілий (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мужній — МУ́ЖНІЙ, я, є. 1. Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. Хто ж товариства енейців і хто Іліона не знає мужніх бійців? (М. Зеров); В душі він глибоко пишається своїми предками, мужніми людьми, що крізь чуму, крізь безводдя... Словник української мови у 20 томах
5. мужній — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
6. мужній — Му́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мужній — МУ́ЖНІЙ, я, є. 1. Який виявляє стійкість, хоробрість, рішучість. Хто ж товариства енейців і хто Іліона не знає мужніх бійців? (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. мужній — Мужній, -я, -є 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486. 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл. 3) Мужественный. Словник української мови Грінченка