міститися

Значення в інших словниках

1. міститися — місти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. міститися — Знаходитися; розміщуватися; (у чім) гніздитися; (в голові) вміщатися, вкладатися; (у пресі) публікуватися. Словник синонімів Караванського
3. міститися — [м'іститиес'а] м'істиец':а, м'іс'т'ац':а Орфоепічний словник української мови
4. міститися — міститься, недок. 1》 Знаходитися в якому-небудь місці. || Займати місце; розміщуватися. || Знаходити місце; вміщатися. 2》 Входити до складу чого-небудь. 3》 діал. Публікуватися, друкуватися де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. міститися — МІСТИ́ТИСЯ, мі́ститься, недок. 1. Знаходитися в якому-небудь місці. Великий мурований дім, де жив панич Льольо та містилась контора, важко сірів на чорному небі (М. Словник української мови у 20 томах
6. міститися — не вклада́ється в голові́ у кого, кому. Хто-небудь не може усвідомити, збагнути щось або примиритися з чимсь. У неї ніяк не вкладається в голові те, що він от втратив чи втрачає свій талант (В. Фразеологічний словник української мови
7. міститися — МІСТИ́ТИСЯ (бути в якомусь місці; займати місце), ЗНАХО́ДИТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИСЯ розм.; РОЗМІЩА́ТИСЯ (РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ), РОЗТАШО́ВУВАТИСЯ (перебувати, бути в якомусь місці); ПРИПАДА́ТИ (бути розташованим десь). — Док. Словник синонімів української мови
8. міститися — МІСТИ́ТИСЯ, мі́ститься, недок. 1. Знаходитися в якому-небудь місці. Великий мурований дім, де жив панич Льольо та містилась контора, важко сірів на чорному небі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
9. міститися — Місти́тися, -щуся, -стишся гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись. Ном. № 11547. Словник української мови Грінченка