міститися

МІСТИ́ТИСЯ, мі́ститься, недок.

1. Знаходитися в якому-небудь місці.

Великий мурований дім, де жив панич Льольо та містилась контора, важко сірів на чорному небі (Коцюб., II, 1955, 86);

Щорс вважав, що комендатура мусить міститись поруч з органом Радянської влади (Скл., Легенд. начдив, 1957, 60);

Винятково глибокі і важливі міркування Ф. Енгельса про реалізм містяться.. в його листі до німецької письменниці М. Каутської (Рад. літ-во, 3, 1964, 27);

// Займати місце; розміщуватися.

— Нехай товариство міститься по лавках, а я собі зроблю оселю під столом, аби мені соломи (Барв., Опов.., 1902, 304);

За спинами жінок посідали діти.. Поки люди містилися, Настя та Устя поставили миски з локшиною та борщем (Л. Янов., І, 1959, 399);

// Знаходити місце; вміщатися.

Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір’ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Коцюб., II, 1955, 354);

— Борщу обпився, та ще як качки поїм — вареникам ніде буде міститись (Мирний, IV, 1955, 364).

◊ Не місти́тися в голові́ — не доходити до свідомості, бути незрозумілим.

— Дивна ти, моє серденько! — мовив капітан, котрому якось не містилися в голові ті наглі скоки жінчиної фантазії (Фр., VI, 1951, 400).

2. Входити до складу чого-небудь.

Потік енергії з плазми за 1 секунду у мільйони і мільярди разів перевищує кількість енергії, що в ній міститься (Наука.., 7, 1963, 18).

3. діал. Публікуватися, друкуватися де-небудь.

Уявім собі, що у збірнику міститься кілька творів різних авторів і кожен автор пише своїм правописом (Коцюб., III, 1956, 261);

Каленик Романович, надівши окуляри, підсів до четвертої сторінки газети "Правда", де містилися політичні відомості з широкого світу (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29).