наповзати

Значення в інших словниках

1. наповзати — наповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наповзати — -аю, -аєш, недок., наповзти, -зу, -зеш; мин. ч. наповз, -ла, -ло; док. 1》 Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. || Рухаючись, наближатися до кого-, чого-небудь. 2》 Повзучи, збиратися в якій-небудь кількості (про комах, плазунів і... Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наповзати — НАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. напо́вз, ла́, ло́; док. 1. Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. Величезні крижини нестримно наповзали одна на одну (О. Словник української мови у 20 томах
4. наповзати — НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ) на що і без додатка (про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне — рухаючись, покривати, закривати собою що-небудь), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, НАСТУПА́ТИ, НАКО́ЧУВАТИСЯ, НАПЛИВА́ТИ (плавно)... Словник синонімів української мови
5. наповзати — НАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. напо́вз, ла́, ло́; док. 1. Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах