наповзати

наповза́ти

-аю, -аєш, недок., наповзти, -зу, -зеш; мин. ч. наповз, -ла, -ло; док.

1》 Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь.

|| Рухаючись, наближатися до кого-, чого-небудь.

2》 Повзучи, збиратися в якій-небудь кількості (про комах, плазунів і т. ін.).

|| перен., розм. Находити, прибувати куди-небудь у якійсь кількості (про людей).

3》 Насуватися, находити на що-небудь, покриваючи, заслоняючи його собою (про дим, хмару, туман і т. ін.).

4》 Насуваючись, закривати собою що-небудь.

5》 перен., розм. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимось (про настрій, почуття і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наповзати — наповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наповзати — див. лізти Словник синонімів Вусика
  3. наповзати — НАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. напо́вз, ла́, ло́; док. 1. Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. Величезні крижини нестримно наповзали одна на одну (О. Словник української мови у 20 томах
  4. наповзати — НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ) на що і без додатка (про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне — рухаючись, покривати, закривати собою що-небудь), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, НАСТУПА́ТИ, НАКО́ЧУВАТИСЯ, НАПЛИВА́ТИ (плавно)... Словник синонімів української мови
  5. наповзати — НАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. напо́вз, ла́, ло́; док. 1. Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах