наряджений

Значення в інших словниках

1. наряджений — наря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. наряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарядити I. || наряджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наряджений — НАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наряди́ти¹. Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття.., вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Панас Мирний); Він, священик... Словник української мови у 20 томах
4. наряджений — НАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наряди́ти¹. Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття.., вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Мирний, III, 1954, 272); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах