наслання

Значення в інших словниках

1. наслання — насла́ння́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. наслання — -лання, с. 1》 Дія за знач. наслати I 2). 2》 Те, що, за народними уявленнями, роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наслання — НАСЛА́ННЯ́, я, с. Дія за знач. насла́ти¹. Проміняли [військові старшини] достатнє багате життя .. і пошанівку [пошанівок] на гіркий хліб вигнання, на тортури і наслання в сибірські нетрі (М. Грушевський); * У порівн. Тихий степовий городок .. Словник української мови у 20 томах
4. наслання — НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн. Словник синонімів української мови
5. наслання — НАСЛА́ННЯ́, я, с. 1. Дія за знач. насла́ти¹2. *У порівн. Тихий степовий городок.. тепер виник на нашому шляху як наслання чогось недоброго й зловіщого (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 7). Словник української мови в 11 томах