наслухати

див. слухати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслухати — наслу́хати дієслово доконаного виду довідатися з розмов,чуток по що-небудь; багато почути розм. наслуха́ти дієслово недоконаного виду прислухатися; слухати Орфографічний словник української мови
  2. наслухати — Напружено прислухатися; слухати. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухав: ..це парубки співають (Лесь Мартович); А дід запалить корінькову люльку і довго ще дивитиметься вслід. І довго-довго буде наслухати оту раптову тишу хуторів (Л.Костенко). Літературне слововживання
  3. наслухати — Слухати; (старатися почути) наслухатися, дослухатися, прислухатися; (таємно) підслухати, підслухувати; р. наслухувати, Словник синонімів Караванського
  4. наслухати — I наслух`ати-аю, -аєш і рідко наслухувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех.Напружуючи слух, намагатися почути що-небудь; прислухатися. 2》 перех. Те саме, що слухати. || Слухати, прислухатися потайки; підслухувати. II насл`ухати-аю, -аєш, док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наслухати — НАСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Довідатися з розповідей, чуток про що-небудь; прочути. Наслухати від людей. 2. Багато почути, довідатися. Словник української мови у 20 томах
  6. наслухати — ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ (ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯ рідше), ВСЛУХА́ТИСЯ (УСЛУХА́ТИСЯ), ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ) рідше, НАСЛУХА́ТИ (НАСЛУ́ХУВАТИ), ДОЧУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. наслухати — НАСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Довідатися з розповідей, чуток про що-небудь; прочути. 2. Багато почути, довідатися. *Образно. Повноводий Славуто! Немало наслухав І немало зазнав на віку (Перв., І, 1958, 210). Словник української мови в 11 томах
  8. наслухати — Наслуха́ти, -ха́ю, -єш гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63. Словник української мови Грінченка