наслухати

ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ (ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯ рідше), ВСЛУХА́ТИСЯ (УСЛУХА́ТИСЯ), ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ) рідше, НАСЛУХА́ТИ (НАСЛУ́ХУВАТИ), ДОЧУВА́ТИСЯ розм., НАСЛУХА́ТИСЯ розм., ПРИСЛУХА́ТИ діал., НАДСЛУ́ХУВАТИ (НАДСЛУХА́ТИ) діал., ПРИЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: прислу́хатися, вслу́хатися (услу́хатися), дочу́тися. — Я тоді страшенно розлютився, — мовив Олізар, прислухаючись до того, що діялося в глибині дому чи двору (Вал. Шевчук); Він прислухувався пильно нічним шелестам (І. Франко); Сон так і липне до очей, але дівчина перемагає його, жадливо прислуховується до батькового дихання (М. Коцюбинський); Раптом чую... гукає мене сталевар. Я вслухаюся в голос... (М. Нагнибіда); Марко уважно вслухувався в зауваження колгоспників (І. Кириленко); І вдивлявся Юхим у сизі шелюги над Дніпром, услуховувався в шепіт примерзлих пісків (І. Ле); Буває, станеш і, ледь дихаючи, стоїш і наслухаєш, як живе ніч, як живе темрява (Є. Гуцало); Хвилинку постояли (хлопці), наслухували. Скрізь тихо, навіть собаки замовкли (Мирослав Ірчан); Ранку тратити не треба; Дочувайся: із-під неба Пісня жайворонка ллється, То привіт тобі несеться! (Я. Щоголів); Усі стихли, наслухаючись до цокання дерев'яної клямки й глухого гупання важких ніг у сінях (Д. Бедзик); Сестра Меланія никала скрізь по всіх кутках, мутилася, підбігала, приглядала, прислухала (Марко Вовчок); Він тремтів усім тілом і надслухував, запираючи в собі дух (І. Франко); Вона не раз ще підійде на пальцях до дверей і буде надслухати, притулившися вухом (Г. Хоткевич); Уночі причувається Оксана, усі добре сплять... (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслухати — наслу́хати дієслово доконаного виду довідатися з розмов,чуток по що-небудь; багато почути розм. наслуха́ти дієслово недоконаного виду прислухатися; слухати Орфографічний словник української мови
  2. наслухати — Напружено прислухатися; слухати. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухав: ..це парубки співають (Лесь Мартович); А дід запалить корінькову люльку і довго ще дивитиметься вслід. І довго-довго буде наслухати оту раптову тишу хуторів (Л.Костенко). Літературне слововживання
  3. наслухати — Слухати; (старатися почути) наслухатися, дослухатися, прислухатися; (таємно) підслухати, підслухувати; р. наслухувати, Словник синонімів Караванського
  4. наслухати — див. слухати Словник синонімів Вусика
  5. наслухати — I наслух`ати-аю, -аєш і рідко наслухувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех.Напружуючи слух, намагатися почути що-небудь; прислухатися. 2》 перех. Те саме, що слухати. || Слухати, прислухатися потайки; підслухувати. II насл`ухати-аю, -аєш, док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наслухати — НАСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Довідатися з розповідей, чуток про що-небудь; прочути. Наслухати від людей. 2. Багато почути, довідатися. Словник української мови у 20 томах
  7. наслухати — НАСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Довідатися з розповідей, чуток про що-небудь; прочути. 2. Багато почути, довідатися. *Образно. Повноводий Славуто! Немало наслухав І немало зазнав на віку (Перв., І, 1958, 210). Словник української мови в 11 томах
  8. наслухати — Наслуха́ти, -ха́ю, -єш гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63. Словник української мови Грінченка