настренчувати
див. підбурювати; радити
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настренчувати — настре́нчувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- настренчувати — -ую, -уєш, недок., настренчити, -чу, -чиш, док., перех., проти кого, розм. Те саме, що настроювати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- настренчувати — НАСТРЕ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРЕ́НЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, проти кого, розм. Те саме, що настро́ювати 4. Він [писар] настренчує громаду проти духовенства (І. Словник української мови у 20 томах
- настренчувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- настренчувати — Настре́нчувати, -чую, -чуєш; настре́нчити, -ре́нчу, -ре́нчиш; настре́нч, -ре́нчте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- настренчувати — НАСТРЕ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРЕ́НЧИТИ, чу, чиш, док., перех., проти кого, розм. Те саме, що настро́ювати 4. Він [писар] настренчує громаду проти духовенства (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- настренчувати — Настренчувати, -чую, -єш сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Левиц. ПЙО. І. 381. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. см. наструнчити и настрючити. Словник української мови Грінченка