неприручений

Значення в інших словниках

1. неприручений — неприру́чений прикметник Орфографічний словник української мови
2. неприручений — -а, -е. Якого не приручили. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприручений — НЕПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Якого не зробили ручним, свійським (про тварин). Неприручений кінь. 2. перен. Якого не підкорили своєму впливу; невпокорений, неслухняний (про людину). Неприручений чоловік. Словник української мови у 20 томах
4. неприручений — ДИ́КИЙ (про тварин, які живуть на волі), НЕПРИРУ́ЧЕНИЙ, ЗДИЧА́ВІ́ЛИЙ, ЗДИЧІ́ЛИЙ (про свійських тварин). Над плесами вилися зграями дикі качки (І. Словник синонімів української мови