1. Словник синонімів Вусика

пил

I

запорош, кипоть, киптюга, киптява, киптюга, кипоть, кипть, кіптюга, кіптява, кіптяга, кужила, кура, курище, куря, курява, курявиця, куряниця, кушпела, кушпила, пилина, пилинка, пилинонька, пилиночка, пилок, пилочок, пилюга і пилюга, пилюжина, пилюка, пилюра, пиляка, пилячка, порох, порохнява

II

див. сміття

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пил — пил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пил — зб., порох, порохнява, порохи; П. прах, тлінь; (на квітах) пилок, туман; од. зб. ПИЛИНА, порошина; (чого) часточка; пилинка, пилиночка; п! ПИЛЮГА. Словник синонімів Караванського
  3. пил — -у, ч. 1》 Дрібні тверді частинки землі, що перебувають у повітрі або вкривають поверхню чого-небудь; порохнява, порох. || Дрібна порошкоподібна маса. Промисловий пил — пил, що входить до складу промислового викиду. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пил — Порох, порохи, порохня, порохнявина, порошина, порошинка, курява, курявина, курявиця, куряниця, кура, кушпела, кушпелина Словник чужослів Павло Штепа
  5. пил — Пил, пи́лу, -лові, в -лу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пил — ПИЛ, у, ч. 1. Дрібні тверді частинки землі, що перебувають у повітрі або вкривають поверхню чого-небудь; порохнява, порох. Сиділи [дітки] серед улиці і вироблювали з пилу то кавуни, то дині, то гарбузи (Панас Мирний); У полі, скільки оком не зглянеш... Словник української мови у 20 томах
  7. пил — пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. Залишатися без ужитку, не використовуватися. Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. пил — ПИЛ (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі або вкривають якусь поверхню), ПО́РОХ, ПОРОХНЯ́ВА, ПОРОХНЯ́ рідше, ПОРОХНО́ рідше, ПРАХ заст.; ПИЛЮ́ГА розм., ПИЛЮ́КА розм., ПИЛЯ́КА рідше, КО́ПІТ розм. рідше (густий); КУ́РЯВА, КУ́РИЩЕ підсил. Словник синонімів української мови
  9. пил — ПИЛ, у, ч. 1. Дрібні тверді частинки землі, що перебувають у повітрі або вкривають поверхню чого-небудь; порохнява, порох. Сиділи [дітки] серед улиці і вироблювали з пилу то кавуни, то дині, то гарбузи (Мирний, І, 1954, 53); У полі... Словник української мови в 11 томах
  10. пил — Пил, -лу м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик. Мкр. Н. 16. Словник української мови Грінченка