подвижник
див. апостол
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвижник — подвижник – сподвижник Треба розрізняти схожі за звучанням слова подвижник та сподвижник. Подвижник – людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник. Подвижник науки. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- подвижник — подви́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- подвижник — ПОДВИЖНИК – СПОДВИЖНИК Подвижник, -а. Аскет; самовідданий трудівник; людина, здатна на подвиг. Сподвижник, -а. Чийсь товариш у якійсь надзвичайно важливій справі. Літературне слововживання
- подвижник — Аскет; (на якійсь ниві) невтомний трудар <�роботар>; п! ЛИЦАР. Словник синонімів Караванського
- подвижник — -а, ч. 1》 Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет. 2》 Самовідданий трудівник. || Людина, здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвижник — Святець, святенник, покутник Словник чужослів Павло Штепа
- подвижник — ПОДВИ́ЖНИК, а, ч. 1. Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет. Кожде слово, кождий рух Флавіана зміцнювали в них [черничках] ту думку, що се дуже святий муж, великий подвижник і угодник божий (І. Словник української мови у 20 томах
- подвижник — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
- подвижник — ПОДВИ́ЖНИК, а, ч. 1. Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет. Кожде слово, кождий рух Флавіана зміцнювали в них [черничках] ту думку, що се дуже святий муж, великий подвижник і угодник божий (Фр. Словник української мови в 11 томах
- подвижник — Подвижник, -ка м. Подвижникъ. Г. Гр. 56. Словник української мови Грінченка