1. Словник синонімів Вусика

понукувати

див. веліти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понукувати — пону́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понукувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і неперех. Підганяючи тварину, нукати час від часу. 2》 перех. Схиляти, спрямовувати кого-небудь до певної дії, вчинку і т. ін. 3》 перех., до чого і без додатка. Бути поштовхом до якої-небудь дії, вияву чого-небудь; спонукати до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понукувати — ПОНУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, чого. Підганяючи тварину, нукати час від часу. Погонич тільки понукував, прицмокував до коняки (Є. Гуцало). 2. кого. Схиляти, спрямовувати кого-небудь до певної дії, вчинку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. понукувати — СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПХА́ТИ розм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. понукувати — ПОНУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і неперех. Підганяючи тварину, нукати час від часу. Погонич тільки понукував, прицмокував до коняки (Гуц., Скупана.., 1965, 209). 2. перех. Схиляти, спрямовувати кого-небудь до певної дії, вчинку і т. ін. Словник української мови в 11 томах