потакайло
див. підлабузник; покірний; слабодухий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потакайло — потака́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- потакайло — -а, ч. і с., розм., заст. Той, хто завжди усім потакає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потакайло — ПОТАКА́ЙЛО, а, ч. і с., розм., заст. Той, хто завжди усім потакає. Се чоловік потакайло (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- потакайло — ПОТАКА́ЙЛО, а, ч. і с., розм., заст. Той, хто завжди усім потакає. Се чоловік потакайло (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- потакайло — Потакайло, -ла с. = потакач. Се чоловік потакайло. Полт. г. Словник української мови Грінченка