1. Словник синонімів Вусика

похилий

Відрожистий, згористий, опадистий, покотистий, положистий, похилистий, похильний, похильчастий, походистий, розлогий, розложистий, спадистий, скосогористий, скочистий, схилистий, схильнистий, узвозистий

Фразеологічні синоніми: з відрогами; з косогорами; з підгірками; з покотами; з узвозами; із спадами; із спадинами; із спусками; із схилами

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похилий — Похи́льний, похи́лий: — слухняний, покірний [1] Словник з творів Івана Франка
  2. похилий — (який поступово знижується) пологий, спадистий, згористий. Словник синонімів Полюги
  3. похилий — похи́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. похилий — Скісний, р. скосистий; (схил) не крутий, спадистий, схилистий, скотистий, сходистий, положистий; (- фігуру) згорблений, понурий; (- хату) перехняблений; ФР. схилений, на-, пере-, по-; (- дерево) гнутий, зігнутий, зігнений, кривий; (вік) дуже старий, пенсійний; похилистий. Словник синонімів Караванського
  5. похилий — [похилией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  6. похилий — -а, -е. 1》 Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. || Який діє або відбувається в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. похилий — ПОХИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. Словник української мови у 20 томах
  8. похилий — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І. Словник синонімів української мови
  9. похилий — Похи́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. похилий — ПОХИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. Словник української мови в 11 томах
  11. похилий — Похилий, -а, -е 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. Словник української мови Грінченка