приглухуватий

Значення в інших словниках

1. приглухуватий — при́глу́хуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. приглухуватий — -а, -е, розм. Те саме, що глухуватий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приглухуватий — ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що глухува́тий 1. При столі .. сидять старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, її син Готліб і невістка (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. приглухуватий — ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О. Словник синонімів української мови
5. приглухуватий — ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що глухува́тий 1. При столі.. сидять старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, її син Готліб і невістка (Л. Укр., IV, 1954, 245); *Образно. Словник української мови в 11 томах
6. приглухуватий — Приглухуватий, -а, -е Глуховатый. Черк. у. Словник української мови Грінченка