розквітати

Значення в інших словниках

1. розквітати — розквіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розквітати — -аю, -аєш, недок., розквітнути, -ну, -неш; мин. ч. розквіт, розквітла, розквітло і розквітнув, розквітнула, розквітнуло; док. 1》 Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. || Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розквітати — РОЗКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКВІ́ТНУТИ, ну, неш; мин. ч. розкві́т, розкві́тла, ло і розкві́тнув, розкві́тнула, ло; док. 1. Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. Словник української мови у 20 томах
4. розквітати — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
5. розквітати — РОЗКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКВІ́ТНУТИ, ну, неш; мин. ч. розкві́т, розкві́тла, ло і розкві́тнув, розкві́тнула, ло; док. 1. Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. Словник української мови в 11 томах