1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розквітати

розквіта́ти

-аю, -аєш, недок., розквітнути, -ну, -неш; мин. ч. розквіт, розквітла, розквітло і розквітнув, розквітнула, розквітнуло; док.

1》 Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися.

|| Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням.

2》 перен. Досягати найкращої пори розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін.

|| Ставати радісним, жвавим, набувати радісного, жвавого вигляду.

|| Проявлятися з більшою силою, міцніти (про почуття, талант і т. ін.).

|| Пройматися, сповнюватися радістю, щастям. Розквітати посмішкою.

3》 перен. Успішно розвиваючись, досягати найвищого ступеня піднесення, процвітання.

|| поет. Ставати кращим, прекраснішим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквітати — розквіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквітати — див. цвісти Словник синонімів Вусика
  3. розквітати — РОЗКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКВІ́ТНУТИ, ну, неш; мин. ч. розкві́т, розкві́тла, ло і розкві́тнув, розкві́тнула, ло; док. 1. Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. Словник української мови у 20 томах
  4. розквітати — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
  5. розквітати — РОЗКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКВІ́ТНУТИ, ну, неш; мин. ч. розкві́т, розкві́тла, ло і розкві́тнув, розкві́тнула, ло; док. 1. Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. Словник української мови в 11 томах