розмова
Базі ("Пора й за роботу, а в нього все базі та базі!"), базікання, балабони, балагури, балаканина, балаканка, балаки, балакня, балакучка, балачка, балачки, бали (розмови), балу-галу, баляки, баляндраси, баляси, белькот, белькотання, белькотіння, белькотня, белькотнява, беседонька, бесіда, брехні, бу-бу, бу-бу-бу, варнякання, варняки, вені-теревені, воркотання, вуркотання, гала-бала, говірка, говорільня, гугірка, джеркотання (не по-нашому), джеркотіння, діалог, курзю-верзю, курзюверзю-кання, лялякання, мова, натуркування, нашіптування, пастала-кання, патякання, пащекування, перебаранчання, переговори, перегуки, перезирки (розмова очима), перекахикування (в парубків з дівчатами), перекривляння, перемови, перемовляння, переморги (розмова на жестах), переморгування, перешепти, перешіптування, плітки, побрехеньки, поговори, річ, розбазіки, розбазікування, розбалакування, розглагольствування, роздабари (ірон.), розмовини, розмовонька, розмовочка, розсусолювання, тарабари, тарабарщина, теревені, теревені-вені, тинди-ринди, тирири, тра-ля-ля, траляляки, тралялячки, тринди-ринди, шушукання, шу-шу-шу
Фразеологічні синоніми: бабські балачки; бабські брехні; бабські побрехеньки; бабські теревені; базарна розмова; бісер слів; дружня розмова; розмова на мигах; пуста розмова; пусті розмови
Значення в інших словниках
- розмова — (безпосередній діалог між кількома людьми) мова, розмовляння, балачка, бесіда. Словник синонімів Полюги
- розмова — розмо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розмова — Балачка, бесіда, гутірка, г. конверсація, (двох) діялог; (з метою публікації) інтерв'ю; (телефоном) жм. телефон; ФР. розповідь, мова; мн. РОЗМОВИ, чутки, поголоски, пересуди; (пусті) теревені, балаканина; розмовини. Словник синонімів Караванського
- розмова — -и, ж. 1》 Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || заст., рідко. Діалог у літературному творі. || Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмова — РОЗМО́ВА, и, ж. 1. Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. Максим устав. За ним прокинулись деякі другі; почалась товариська розмова (Панас Мирний); – Облишмо цю розмову, – сказала, посумнівши, Оксана. – Як ви можете... (О. Словник української мови у 20 томах
- розмова — З дурним розмова, як з вітром полова. З дурним ні про що розумне не поговориш. Не так очі, як ті брови, любі, милі до розмови. Вродлива, то й розмова мила. Розмова, як з кобилою в болоті. Сварка і клятьба. Кобила, як застрягне в болоті, то кленуть її. Приповідки або українсько-народня філософія
- розмова — без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. (Дон Жуан:) Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Фразеологічний словник української мови
- розмова — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
- розмова — Розмо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розмова — РОЗМО́ВА, и, ж. 1. Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. Максим устав. За ним прокинулись деякі другі; почалась товариська розмова (Мирний, І, 1949, 224); — Облишмо цю розмову, — сказала, посумнівши, Оксана. Словник української мови в 11 томах
- розмова — Розмо́ва, -ви ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Ном. № 11384. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Мет. 11. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Словник української мови Грінченка