рівний
Вигладжений, випрасуваний, вирівняний, гладенький, гладесенький, гладжений, гладісішйсий, гладкоствольний, гладюнький, гладюсенький, підрівняний, плавкий, порівняний, правий, прасований, рівненький, рівнесенький, рівнінький, рівнюсенький, рівнюський, прогладжений
Фразеологічні синоніми: під шнур; по ранжиру; як відлініяний; як по струні
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівний — (який не має заглибин і підвищень) гладкий, плоский, плескатий, гладенький. Словник синонімів Полюги
- рівний — рі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- рівний — Гладкий; (як промінь) прямий, простий; (як стіна) крутий, стрімкий; (стан) стрункий; (лоб) не опуклий; (пай) однаковий, такий самий; (з чим) рівновартий, рівноцінний, рівнозначний; (- дихання) рівномірний, РИТМІЧНИЙ; (голос) однотонний... Словник синонімів Караванського
- рівний — [р’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- рівний — -а, -е. 1》 Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. || у знач. ім. рівне, -ного, с. Місцевість, місце без западин і підвищень. 2》 Який не має викривлень, закрутів; прямий. || Який не має нахилу; стрімкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівний — 1. однаковий, однакий, однаковісінький, такий, такий же, такісінький, отакий, такенний, такелений, тотожній 2. це хідник Словник чужослів Павло Штепа
- рівний — РІ́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (І. Словник української мови у 20 томах
- рівний — зійти́ з рі́вної (прямо́ї) доро́ги. Відхилитися від правильного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах і т. ін. Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (В. Кучер). на рі́вній нозі́ з ким, перев. зі сл. Фразеологічний словник української мови
- рівний — ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙ розм., ОДИ́Н перев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.; ОДНОСТА́ЙНИЙ діал. (скрізь однаковий — про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Словник синонімів української мови
- рівний — Рі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рівний — РІ́ВНИЙ, а, е. 1. Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах