самітно

Значення в інших словниках

1. самітно — самі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. самітно — самотно. Присл. до самітний, самотній. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тни́й, само́тний. Пишні “тюрбе” – мавзолеї самітно сіріють на полі (М. Коцюбинський); Рік минав, Вернула пані вже вдовою, – Пан на чужині десь сконав. Жила самітно, сумувала, З людей ні з ким не розмовляла (І. Словник української мови у 20 томах
4. самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тний, само́тний. Пишні «тюрбе» — мавзолеї самітно сіріють на полі (Коцюб., II, 1955, 129); Під скелями самотно догорає, як червона жарина в печі, останній у хуторі вечірній огник (Вас. Словник української мови в 11 томах