самітно

самі́тно

самотно.

Присл. до самітний, самотній.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самітно — самі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самітно — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
  3. самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тни́й, само́тний. Пишні “тюрбе” – мавзолеї самітно сіріють на полі (М. Коцюбинський); Рік минав, Вернула пані вже вдовою, – Пан на чужині десь сконав. Жила самітно, сумувала, З людей ні з ким не розмовляла (І. Словник української мови у 20 томах
  4. самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тний, само́тний. Пишні «тюрбе» — мавзолеї самітно сіріють на полі (Коцюб., II, 1955, 129); Під скелями самотно догорає, як червона жарина в печі, останній у хуторі вечірній огник (Вас. Словник української мови в 11 томах