самітно
самі́тно
самотно.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самітно — самі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самітно — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
- самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тни́й, само́тний. Пишні “тюрбе” – мавзолеї самітно сіріють на полі (М. Коцюбинський); Рік минав, Вернула пані вже вдовою, – Пан на чужині десь сконав. Жила самітно, сумувала, З людей ні з ким не розмовляла (І. Словник української мови у 20 томах
- самітно — САМІ́ТНО, рідше САМО́ТНО. Присл. до самі́тний, само́тний. Пишні «тюрбе» — мавзолеї самітно сіріють на полі (Коцюб., II, 1955, 129); Під скелями самотно догорає, як червона жарина в печі, останній у хуторі вечірній огник (Вас. Словник української мови в 11 томах