Значення в інших словниках

  1. сичати — сича́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сичати — Сича́ти, сичу́, -чи́ш, -ча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. сичати — СИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука “с”. В небі зірка засвітилася; Все затихло, все мовчить, Чуть гадюку – як сичить (П. Словник української мови у 20 томах
  4. сичати — СИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука «с». В небі зірка засвітилася; Все затихло, все мовчить, Чуть гадюку — як сичить (Граб. Словник української мови в 11 томах
  5. сичати — -чу, -чиш, недок. 1》 Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука "с". || Видавати такі звуки від болю, холоду і т. ін. (про людину). || Утворювати такі звуки під час горіння (про вогонь або щось сире). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сичати — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. сичати — Сича́ти, -чу́, -чи́ш гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с. Словник української мови Грінченка