скрипучий

див. шумливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипучий — скрипу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скрипучий — Скрипливий, скриплячий; (голос) неприємний; (мороз) тріскучий, лютий. Словник синонімів Караванського
  3. скрипучий — -а, -е. 1》 Який скрипить, утворює скрип (див. скрип I). 2》 Різкий, неприємний, схожий на скрип (див. скрип I). 3》 перен., розм. Великий за силою вияву; дуже сильний (про мороз). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрипучий — див. скрипливий Словник чужослів Павло Штепа
  5. скрипучий — СКРИПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який скрипить, утворює скрип (див. скрип¹). Скрипуче колесо довше ходить (прислів'я); Скрипучі сани широко розкочуються на повороті (З. Тулуб); Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку (С. Словник української мови у 20 томах
  6. скрипучий — ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. — надзвичайно сильний), СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. скрипучий — СКРИПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який скрипить, утворює скрип ( див. скрип¹). Скрипуче колесо довше ходить (Укр.. присл.., 1955, 146); Скрипучі сани широко розкочуються на повороті (Тулуб, Людолови, II, 1957, 124)... Словник української мови в 11 томах
  8. скрипучий — Скрипучий, -а, -е = скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить. Ном. № 8156. Словник української мови Грінченка