шумливий

Вишумовуючий, галасливий, галасуватий, гамірливий, гамірний, голосний, гомінкий, гомінливий, гучний, диркаючий, диркітливий, диркотливий, диркочучий, диркучий, скрипучий, шамрітливий, шамротливий, шарудливий, шелесткий, шелестливий, шелестючий, шерхітливий, шерхотючий, шиплячий, шипучий, шумкий, шумний, шумовий, шумовитий (рідк.), шурхітливий, шурхотливий, шурхотючий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумливий — Галабурдний, галасливий, гамірливий, гамірний, гармідерний, гвалтівний, гогітний, гомінкий, гомінливий, гуркотливий, гуркотний, гучний, торохнечий Словник чужослів Павло Штепа
  2. шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш); Тетяна Павлівна стоїть у задумі. Словник української мови у 20 томах
  3. шумливий — шумли́вий 1 прикметник який утворює шум шумли́вий 2 прикметник пінявий Орфографічний словник української мови
  4. шумливий — I -а, -е. 1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)). 2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом. || Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти. 3》 перен., розм. Гучний, розрахований на ефект. II -а, -е. Який піниться, вкритий шумом (див. шум II 1)); пінявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шумливий — ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Словник синонімів української мови
  6. шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш, Вибр., 1969, 279); Тетяна Павлівна стоїть у задумі. Словник української мови в 11 томах
  7. шумливий — Шумливий, -а, -е 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370. Словник української мови Грінченка