шумливий
ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Копиленко); Верескливий дзвінок відчиняє пащі класів і випускає з них гамірливих та веселих дівчат (Ірина Вільде); Гамірливі вулиці; Гамірна метушня вулиць мене вражає (Т. Масенко); Росли вони собі та виростали, ходячи та бродячи по луці, дивлячись на гучне, бучне місто (Марко Вовчок); Місто росло гомінливе і галасливе, як і належить столиці (З. Тулуб); Гомінка ватага дітей перегородила нам дорогу (С. Журахович); Так сидів він і не вважав на голосну юрбу, що вулицею, мов поток, котилась (Леся Українка); Шумливий базар — місце спродажу рибалками здобичі моря й овочівниками плодів землі (Ю. Смолич).
I. ШУ́МНИЙ (який видає, утворює шум, відбувається з шумом; сповнений шуму), ШУМЛИ́ВИЙ, ШУМКИ́Й, ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ. Чи вздрію ще, коли струмки — тугі, напористі, шумні — з гори прорвуться на долину? (В. Стус); Бажання втекти від міст, шумливих вулиць розчинилося в сільському спокої (Р. Іваничук); На ходу бійці впадали в забуття, і ввесь цей чорний, шумкий од зливи ліс здавався теж вихопленим із сну (М. Стельмах); Тепер на його садибі гомінка — пробує голоси — шпачина колонія (В. Дрозд); Вони вже не слухали й веселим, гомінливим гуртком зникли (С. Черкасенко).
ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Ми довго дивимося на піняву, прекрасну в своєму нестримному русі воду Алма-Атинки (Т. Масенко); Шхуна то злітала вгору, то лягала на борт, то заривалася носом у пінисту безодню (З. Тулуб); Плив (кит) так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (М. Трублаїні); Танцюють по воді пінливі баранці (І. Цюпа); О друзі, принесіть мені вологу пінну (переклад В. Мисика); Заструмувало пиво з бочки, збиваючи високу, шумливу піну в підставленому кухлі (Є. Гуцало); Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка); Шампанське у Валентинових руках стрельнуло.. Валет розливав іскристий напій (П. Дорошко); Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино (О. Гончар); Грайливе вино іскрилося в келихах (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- шумливий — Вишумовуючий, галасливий, галасуватий, гамірливий, гамірний, голосний, гомінкий, гомінливий, гучний, диркаючий, диркітливий, диркотливий, диркочучий, диркучий, скрипучий, шамрітливий, шамротливий, шарудливий, шелесткий, шелестливий, шелестючий... Словник синонімів Вусика
- шумливий — Галабурдний, галасливий, гамірливий, гамірний, гармідерний, гвалтівний, гогітний, гомінкий, гомінливий, гуркотливий, гуркотний, гучний, торохнечий Словник чужослів Павло Штепа
- шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш); Тетяна Павлівна стоїть у задумі. Словник української мови у 20 томах
- шумливий — шумли́вий 1 прикметник який утворює шум шумли́вий 2 прикметник пінявий Орфографічний словник української мови
- шумливий — I -а, -е. 1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)). 2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом. || Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти. 3》 перен., розм. Гучний, розрахований на ефект. II -а, -е. Який піниться, вкритий шумом (див. шум II 1)); пінявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш, Вибр., 1969, 279); Тетяна Павлівна стоїть у задумі. Словник української мови в 11 томах
- шумливий — Шумливий, -а, -е 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370. Словник української мови Грінченка