сліпоглухий

Значення в інших словниках

1. сліпоглухий — сліпоглухи́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. сліпоглухий — -а, -е. Який не бачить і не чує. || у знач. ім. сліпоглухі, -хих, мн. (одн. сліпоглухий, -хого, ч.; сліпоглуха, -хої, ж.). Люди, які не бачать і не чують. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сліпоглухий — СЛІПОГЛУХИ́Й, а́, е́. Який не бачить і не чує; // у знач. ім. сліпоглухі́, хи́х, мн. (одн. сліпоглухи́й, хо́го, ч.; сліпоглуха́, хо́ї, ж.). Люди, які не бачать і не чують. Словник української мови в 11 томах