сліпоглухий

сліпоглухи́й

-а, -е.

Який не бачить і не чує.

|| у знач. ім. сліпоглухі, -хих, мн. (одн. сліпоглухий, -хого, ч.; сліпоглуха, -хої, ж.). Люди, які не бачать і не чують.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпоглухий — сліпоглухи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сліпоглухий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. сліпоглухий — СЛІПОГЛУХИ́Й, а́, е́. Який не бачить і не чує; // у знач. ім. сліпоглухі́, хи́х, мн. (одн. сліпоглухи́й, хо́го, ч.; сліпоглуха́, хо́ї, ж.). Люди, які не бачать і не чують. Словник української мови в 11 томах