совітати
див. радити
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- совітати — совіта́ти дієслово недоконаного виду радити; радитися діал. Орфографічний словник української мови
- совітати — моск. радити радити, дораджувати, дорадити, подораджувати, нараджувати, нарадити, понараджувати, відраджувати, відрадити, повідраджувати, пораджувати, порадити, раяти, дораювати, дораяти, подораювати, нараювати, нараяти, понараювати, відраювати, відраяти, див. рекомендувати Словник чужослів Павло Штепа
- совітати — СОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. кого і без прям. дод. Радити. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться (Сл. Б. Грінченка). 2. Радитися. – Я до тебе, Любочко, не любить прийшов; Я до тебе, Любочко, совітать прийшов (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- совітати — СОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. перех. і неперех. Радити. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться (Сл. Гр.). 2. неперех. Радитися. — Я до тебе, Любочко, не любить прийшов; Я до тебе, Любочко, совітать прийшов (Чуб., V, 1874, 321). Словник української мови в 11 томах
- совітати — Совіта́ти, -та́ю, -єш гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у. Словник української мови Грінченка